середа, 20 квітня 2016 р.

Світлопис як він є, або відповідь на запитання про наповненість фото змістом, читання в них історії, та «кіношність».

Окреслимо, що мова йде саме про світлопис, і людину, котра ним займається, тобто фотографа. Тому коли я нажимаю на спуск затвору, то думаю саме про світлопис а не про кіно, чи то про будь-який інший вид образотворчого мистецтва. Я повністю віддаюсь уяві. Саме вона мене робить фотографом. Я хочу щоб Ви зрозуміли, що світлопис такий самий вид мистецтва, як і поезія. Ти маєш бути натхненним. А уява це саме те, що дозволяє тобі піднятись високо в небо, і впасти з під самих хмар з усього духу, в обійми Дніпра, опустившись до самого дна, і знову виринути для того щоб насолодитись свіжим, ранковим бризом, що його підіймає над водою сильний північний вітер. А гонитва за гарним світлом така ж сама нескінченна, як і гонитва за ритмом, римою, чи то прагненням до інформаційної місткості в кожній строфі. Творення поезії, є річчю спонтанною, і не підконтрольною, такаю ж як і створення світлин. Ми можемо лише вловити момент, використовуючи при цьому всі наші навички та таланти котрими нагородив нас Бог. Не більше. Я взагалі ніколи не прогнозую результатів зйомки. Я як рибак що витягає сітку, до останнього невпевнений в тому, що саме піймав. Але звісно ж, завжди є надія на те що попадеться золота рибка. Та по при сказане вище, не потрібно думати, що саме випадок є запорукою успіху. Я хочу сказати, що в кожній грі у Вас є шанс забити гол, але як правило, це вдається лише тим, хто натхненно працює над собою. Готується до кожної гри, і знаходиться в постійному пошук цього самого шансу. Цілком можливо, що Ви станете свідком неповторного злиття обставин в одне єдине дійство, де рух кожного з учасників лише буде доповненням, та підсиленням загальних вражень, та якщо Ви не готові, то це так і залишиться в Вашій пам’яті а не на світлинах. То ж запевняю Вас, я нічого не роблю спеціально, за для того аби отримати історію, чи то кіно на кожній із своїх світлин. Я просто намагаюсь при підготовці, зйомці, і під час перегляду відзнятого матеріалу використовувати весь свій багаж знань, весь досвід та будь яку можливість зробити свою роботу якомога краще, це що до матеріального і візуального. Відносно ж не матеріальної складової світлопису, не намагайтесь її осягнути, чи зрозуміти, просто насолоджуйтесь. Бо саме вона є від Бога. Це явище я називаю нематеріальною сутністю світлопису. І саме воно привертає увагу глядача, чіпляє, захоплює, створює сприятливі умови руху його думок, виникненню емоцій.Ось де виникають історії, і кіно. Завдяки саме цій складовій світлопису. І якщо хтось стверджує, що цим можна керувати, і цьому можна навчитися, не вірте, не можна, так само як не можна за командою, чи за чиїмось бажанням закохатися. Саме тому мене захоплює світло, саме тому я прагну знімати світлини, а не історії, кіно, чи ще щось. Бо все це є складовою світлопису. І якщо вже бути повністю відвертим, то саме поезію світла, збуджує мою уяву глядача набагато сильніше чим будь що інше. Зачаровує і полонить мою душу. Лише розбуджена глядацька уява робить вас митцем. Інколи варто бути не лише фотографом але і глядачем. Насправді Вас відрізняє від глядача лише можливість натиснути на кнопку затвора фотокамери.