четвер, 27 вересня 2012 р.

без назви


Так тихо, немов русалка
Не сколихнувши плеса
У житнім полі мавка
Де погляд не дістане дна

Пливе одна, по волі
Оголена як правда
В боргу у долі
Немов людська душа
Не знаючи паролі
У віщий сон без ліхтаря
 
Пірнає на мої долоні
Сполохана чуттям життя

2012 © Oлексій Kолобов